вгору
06.10.2026
З 19.07.2022 р. держава скасувала обов’язок роботодавців виплачувати середній заробіток працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації. Відповідно, за ними припинив накопичуватися й стаж, що дає право на щорічну основну відпустку. Проте багато українських компаній та підприємств прагнуть підтримати своїх захисників і захисниць, забезпечуючи їм додаткові фінансові й соціальні гарантії.
Як роботодавець може законно зберегти виплати й відпускний стаж мобілізованим працівникам за рахунок власних коштів, і як правильно оформити такі кадрово-бухгалтерські процедури – роз’яснило Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці.
Чи може роботодавець добровільно виплачувати кошти мобілізованим працівникам?
Так, може. Законодавство України не забороняє роботодавцю бути лояльним і надавати додаткові гарантії, порівняно з державним мінімумом.
Чи дає така добровільна виплата право на стаж для щорічної відпустки?
Так, але виключно за умови її правильного юридичного формулювання.
Чи можна зараховувати відпускний стаж мобілізованим без виплати грошей?
Ні, це заборонено й вважається порушенням.
Деякі роботодавці намагаються діяти за принципом: «Ми не маємо фінансової можливості платити гроші щомісяця, але хочемо зробити жест доброї волі – просто нараховувати працівнику дні відпустки за період служби, щоб він відгуляв їх після демобілізації».
Алгоритм дій: як правильно оформити добровільні гарантії
Щоб у податкових органів, інспекторів Держпраці та аудиторів не виникли претензії щодо неправомірного нарахування стажу чи нецільового використання коштів підприємства, дотримуйтесь такого порядку дій:
1. Внесення змін до локальних актів. Зафіксуйте цю норму в Колективному договорі (шляхом укладання нового або внесення змін до чинного) або в Положенні про оплату праці.
Приклад правильного формулювання: «Підприємство за рахунок власних коштів на підставі ст. 9-1 Кодексу законів про працю України добровільно зберігає за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, часткову заробітну плату в розмірі 50% від їхнього середнього заробітку на весь період служби».
2. Видання кадрового наказу. На підставі військового квитка/довідки про призов та норми Колективного договору видається наказ керівника про збереження виплати.
3. Табелювання та розрахунок. У табелі обліку робочого часу працівник продовжує відображатися кодом увільнення від роботи через призов («ІН» або іншим внутрішнім кодом), проте бухгалтерія на підставі наказу нараховує встановлену виплату, а кадровик легально веде підрахунок днів відпустки.