вгору

ВРУ ухвалила у першому читанні законопроєкт №14327-д про дешевші та швидші перекази в ЄС

ВРУ підтримала у першому читанні за основу доопрацьований законопроєкт №14327-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)». Про це зазначено на урядовому порталі. 

Цей документ є важливим етапом на шляху інтеграції України до європейської платіжної інфраструктури. SEPA – це єдиний простір платежів у євро, який об’єднує понад 500 мільйонів громадян і бізнес у більш ніж 41 країні Європи. 

Які переваги отримає Україна від приєднання до SEPA? 

Сьогодні міжнародні перекази між Україною та країнами ЄС часто супроводжуються значними комісіями. Через залучення кількох банків-посередників українці за кордоном змушені платити десятки євро за один переказ, а отримувачі в Україні нерідко одержують менше коштів, ніж було відправлено. 

Не менш відчутними є ці витрати і для українського бізнесу. Висока вартість міжнародних транзакцій ускладнює співпрацю з європейськими партнерами, а іноді витрати на переказ можуть бути співмірними з вартістю самого товару. 

Інтеграція до SEPA дасть змогу суттєво змінити ситуацію: 

  • здійснювати перекази в євро швидше та без зайвих банків-посередників; 
  • зменшити комісії орієнтовно до 0–5 євро замість нинішніх значно вищих тарифів; 
  • забезпечити оперативне зарахування коштів; 
  • спростити розрахунки українських підприємців із європейськими клієнтами та партнерами; 
  • розширити можливості українського бізнесу на європейському ринку. 

За попередніми оцінками, завдяки скороченню банківських комісій в українській економіці щороку залишатиметься додатково 70-100 млн євро. 

Водночас виконання відповідних законодавчих вимог є одним із важливих кроків для отримання Україною міжнародної фінансової підтримки, зокрема від Європейського Союзу та Світового банку. 

Оптимізація фінансового моніторингу 

Одна з важливих новацій законопроєкту – перегляд порогової суми фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. 

Пропонується підвищити її з нинішніх 400 тис. грн до суми, еквівалентної понад 10 тис. євро (орієнтовно 550 тис. грн). 

Такий підхід дозволить: 

  • зменшити адміністративне навантаження на громадян і підприємців; 
  • скоротити кількість формальних перевірок операцій із низьким рівнем ризику; 
  • спрямувати ресурси фінансового моніторингу насамперед на виявлення підозрілих і ризикових транзакцій. 

При цьому для фінансових операцій у сфері азартних ігор чинний поріг залишиться незмінним – 55 тис. грн. 

Більше прозорості та відповідності європейським стандартам 

Законопроєкт також передбачає низку системних змін, спрямованих на підвищення прозорості фінансової системи України та наближення її до вимог ЄС. 

Зокрема, пропонується: 

  • запровадити Реєстр рахунків і сейфів, адміністрування якого здійснюватиме Мінфін; 
  • створити реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів; 
  • удосконалити процедури встановлення та перевірки кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб; 
  • посилити вимоги до прозорості структури власності та доброчесності власників фінансових установ; 
  • розширити перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу; 
  • посилити гарантії захисту викривачів. 

Водночас законопроєкт не передбачає збільшення розмірів штрафів за відповідні порушення. 

Банківська таємниця залишається захищеною 

Окрему увагу приділено питанню захисту персональної фінансової інформації. 

Реєстр рахунків і сейфів міститиме лише обмежений перелік відомостей: 

  • номер банківського рахунку у форматі IBAN; 
  • ім’я власника рахунку; 
  • найменування банку. 

Важливо, що в реєстрі не відображатимуться залишки коштів, історія операцій, рух грошей за рахунками або інформація про вміст банківських сейфів. 

Таким чином, запропонований механізм передбачає обмежений обсяг інформації та має забезпечити дотримання законодавчих гарантій банківської таємниці. 

Коли запрацюють нові правила? 

Загалом законопроєкт передбачає набрання чинності через шість місяців із дня його офіційного опублікування. 

Водночас для окремих положень встановлено спеціальні строки. Це стосується: 

  • створення Реєстру рахунків і сейфів; 
  • формування реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів. 

Відповідні норми мають запрацювати не пізніше набрання чинності Угодою про вступ України до Європейського Союзу. 

Також передбачено, що уповноважені законом органи зможуть отримувати доступ до інформації про рахунки та сейфи не раніше ніж за шість місяців до дати набрання чинності зазначеною Угодою. 

Такий підхід дозволить синхронізувати впровадження нових механізмів із процесом європейської інтеграції України. 

SEPA як інструмент економічної інтеграції 

Запропоновані законодавчі зміни спрямовані на гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу та міжнародними стандартами FATF у сфері протидії відмиванню коштів. 

Приєднання до SEPA матиме комплексний позитивний ефект для країни: 

  • зменшить витрати на міжнародні платежі; 
  • прискорить транскордонні розрахунки; 
  • сприятиме підвищенню прозорості фінансової системи; 
  • допоможе знизити корупційні ризики; 
  • створить додаткові можливості для розвитку експорту, зокрема ІТ-послуг. 

Наразі до SEPA входить 41 країна, серед яких усі держави-члени Європейського Союзу, країни Європейської економічної зони та низка інших європейських держав і територій. 

Отже, приєднання України до SEPA – це значно більше, ніж спрощення банківських переказів. Це стратегічний крок до інтеграції української фінансової системи в європейський простір, який сприятиме розвитку підприємництва, зменшенню витрат громадян і бізнесу та посиленню економічних зв’язків із країнами Європи. 

Наступний етап – підготовка законопроєкту до другого читання. Доопрацювання документа здійснюватиме Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.