З 02 жовтня 2023 року введені в дію зміни до Закону про рекламу

З 02.10.2023 р. набрав чинності Закон України від 30.05.2023 р. № 3136-IX, який, зокрема, вніс зміни до Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР (далі – Закон № 270). 

Зміни, зокрема, стосуються визначення поняття «реклама», сфери застосування Закону України «Про рекламу», спільного регулювання та саморегулювання у сфері реклами, вимог до мови реклами, спонсорства, продакт-плейсменту, телепродажу, соціальної реклами, загальних та особливих вимог до реклами, механізмів контролю за її змістом та порядком розповсюдження тощо. 

Деякі важливі зміни: 

• змінилося визначення реклами: інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару; 
• введено термін «продакт-плейсмент»: форма розповсюдження реклами, яка полягає у включенні за грошову або іншу винагороду безпосередньо товару, послуги, торговельної марки, іншого об’єкта права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність, або рекомендації щодо них до будь-якої відмінної від реклами програми аудіовізуального медіа, включаючи фільми, або користувацького контенту; 
• встановлено вимоги до реклами на платформах спільного доступу до відео та платформах спільного доступу до інформації; 
• встановлено вимоги до електронних комунікацій, зокрема заборонено розповсюдження реклами у формі спаму, у т. ч. здійснення масових дзвінків з використанням будь-яких технологій комунікацій без попередньої письмової згоди споживача, у т. ч. в електронній формі; 
• введено додаткові обмеження та заборони стосовно реклами алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, та реклами тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються; 
• вдосконалено механізм контролю за порядком розповсюдження та змістом реклами. 

Ці зміни націлені на створення справедливого та етичного ринку реклами в Україні, враховуючи нові реалії та технології. Вони є важливими для вступу України до ЄС. 

Про це повідомила Держпродспоживслужба. 

До відома! Для цілей цього Закону реклама вважається такою, що розповсюджується та споживається на території України, за сукупності таких обставин (ч. п’ята ст. 2 Закону № 270): 

1) розповсюджувачем реклами не обмежено доступ до неї з території України; 

2) рекламовані товари пропонуються до продажу особам, які перебувають на території України. 

При оцінці зазначених у цій частині обставин орган державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, має встановити відповідність трьом або більше таким ознакам: 

• зміст реклами призначений повністю або переважно для осіб, які перебувають на території України; 
• реклама здійснюється державною мовою; 
• продавець рекламованого товару чи рекламодавець має в Україні зареєстроване місцезнаходження, постійне або тимчасове представництво, офіс, філію, складське або торговельне приміщення; 
• доступна послуга з доставки товару в Україну або по Україні, яка пропонується продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем; 
• доступна послуга з сервісного обслуговування або супутні послуги щодо рекламованого товару, які пропонуються продавцем рекламованого товару чи рекламодавцем; 
• іншим ознакам, встановленим законодавством для визначення місцезнаходження отримувача електронних послуг. 

При цьому, положення ч. п’ятої ст. 2 цього Закону не застосовуються до реклами, яка розповсюджується офіційними мовами ЄС юрособою, яка має місцезнаходження в одній чи кількох державах – членах ЄС.