З 19.04.2020 діє нова редакція Закону про публічні закупівлі

Нагадуємо нашим читачам, що з 19.04.2020 року набирає чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (крім р. VI «Процедура торгів з обмеженою участю», який набирає чинності з 19.10.2020 року) відповідно до змін, внесених Законом України 19.09.2019 р. № 114-IX.

Докладно про зміни у держзакупівлях, які відбудуться з 19.04.2020 року, роз’яснено у листі Мінекономіки від 21.12.2019 р. № 3304-04/55553-06.

Наведемо основні тезиси з листа.

Щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів

Відповідно до п. 5 р. X нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Разом з тим п. 6 р. X нової редакції Закону передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов'язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов'язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.

Щодо загальних положень нової редакції Закону

Загальні положення нової редакції Закону містять низку нововведень. Зокрема:
- запроваджено нові терміни, такі як: аномально низька ціна тендерної пропозиції, вартість життєвого циклу, електронний каталог, технічна специфікація до предмета закупівлі, спрощена закупівля, пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі.
- визначено перелік категорій замовників (част. 4 ст. 2 нової редакції Закону);
- передбачено, що замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації  та інформацію від суб'єктів господарювання.

Щодо організації закупівельної діяльності замовника

Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи.
Разом з тим Мінекономіки звертає увагу замовників, що наразі передбачено можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом  до 01.01.2022. Уповноважена особа для здійснення своїх функцій підтверджуватиме свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Уповноваженим особам необхідно пройти тестування до 01.01.2022.

Щодо оскарження процедур закупівель

Новою редакцією Закону передбачені, зокрема, зміни, які стосуються порядку оскарження процедур закупівель:

• справляння плати за подання скарги здійснюватиметься через електронну систему закупівель;
• плата за подання скарги повертатиметься у разі її задоволення;
• розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб'єкту оскарження визначається Кабміном;
• скарга не може бути відкликана, якщо вона внесена до реєстру скарг і щодо неї сформована реєстраційна картка;
• строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів;
• електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи  визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі після  подання суб'єктом оскарження скарги до органу оскарження;
• право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернутись до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі

Новою редакцією Закону встановлені нові додаткові підстави щодо:
1) обов'язку прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції учасника або відмови в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі, якщо:
- службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
- учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
2) права прийняти рішення щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, якщо це призвело до дострокового розірвання такого договору, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків.

Щодо інших нововведень у новій редакції Закону

Нова редакція Закону вводить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель, а саме:
- спрощені закупівлі. Порядок проведення спрощених закупівель визначений статтею 14 нової редакції Закону;
- нову процедуру закупівель – торги з обмеженою участю. Зазначена процедура може бути застосована після введення в дію р. VI, тобто з 19.10.2020;
- визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції. Аномально низька ціна визначається системою автоматично;
- можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції. Одним із нововведень є обов'язок замовника звернутися через електронну систему закупівель до учасника шляхом розміщення повідомлення про усунення невідповідності в інформації та/або  документах, поданих учасником у складі тендерної пропозиції. Учасник виправляє невідповідності шляхом завантаження через електронну систему закупівель  уточнених або нових документів протягом 24 годин.
- зміни в критеріях оцінки. Новою редакцією Закону передбачено, що при закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг можуть бути застосовані альтернативні критерії оцінки: ціна; вартість життєвого циклу; ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.

Також новою редакцією Закону значно розширено перелік порушень, за які притягуватимуться до адмінвідповідальності посадові особи та керівники замовників , а також збільшено суму штрафів за такі порушення. Докладніше про нові штрафи у разі порушення публічних закупівель - на сайті Державної аудиторської служби України.