Загублено акт про скасування помилково проведеної суми через РРО/ПРРО: чи передбачена відповідальність?

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. Це визначено п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок № 547).

При цьому забороняється реєструвати через РРО/ПРРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Нагадаємо, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи скасуванні помилково проведеної суми, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

В такому акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Важливо! Акти про скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п. 44.6 ПКУ).

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (п. 121.1 ПКУ).

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн.

Отже, якщо під час перевірки встановлено факт незабезпечення платником податків зберігання актів про скасування помилково проведеної через РРО/ПРРО суми розрахунку, або ненадання зазначених актів контролюючим органам до закінчення перевірки, то до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, передбачені п. 121.1 ПКУ.

Про це зазначили податківці Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.

Нагадаємо нашим користувачам, що в Cashalot є можливість сформувати Акт повернення коштів. Зазначимо, що для цього можна скористатись одним із двох варіантів формування такого Акта. Докладніше про це Ви можете дізнатись у матеріалі.