Законопроєкт про сімейне підприємництво

У ВРУ зареєстровано законопроєкт “Про сімейне підприємництво” від 17.03.2025 р. № 13109 (далі - законопроєкт).  

Законопроєкт визначає правові, економічні, соціальні та організаційні відносини у сфері сімейного підприємництва.  

Сімейне підприємництво визначається як форма зайнятості громадян – членів однієї сім’ї з метою досягнення економічних і соціальних результатів та/або одержання прибутку.  

Сімейне підприємництво може здійснюватись кількома, але не менше, як двома, членами однієї сім’ї – громадянами України та провадитися як в статусі юридичної особи – сімейного підприємства, так і в статусі фізичної особи підприємця – суб’єкта сімейного підприємництва.  

Суб’єкт сімейного підприємництва організовується фізичною особою спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення такого суб’єкта сімейного підприємництва, істотні умови якого визначені зазначеним законопроєктом.  

Головою суб’єкта сімейного підприємництва є його засновник – фізична особа-підприємець. Членами суб’єкта сімейного підприємництва можуть бути члени однієї сім’ї першого та другого ступеня споріднення, які досягли 14-річного віку, і, реалізуючи своє право на вільно обрану зайнятість, об’єдналися для спільного провадження сімейного підприємництва та дотримуються положень договору (декларації) про створення суб’єкта сімейного підприємництва.  

У разі потреби суб’єкт сімейного підприємництва має право залучати до роботи інших громадян - осіб, які працюють в суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом).  

Однак, сумарна кількість членів суб’єкта сімейного підприємництва та осіб, які працюють в суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом), не повинна перевищувати 10 осіб. Одночасно кількість осіб, які працюють у суб’єкта сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом), не може бути більшою кількості членів суб’єкта сімейного підприємництва.  

Також законопроєктом передбачається, що: 

• відносини між членами суб’єкта сімейного підприємництва в процесі провадження сімейного підприємництва, включаючи питання оплати праці, регулюються ними самостійно та не вважаються трудовими;  

Останнє зумовлене тим, що на сьогодні переважна більшість дрібних підприємців провадять свою діяльність сімʼями, при цьому не отримуючи заробітну плату.  

• суб’єкт сімейного підприємництва перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на умовах, визначених Податковим кодексом України.  

Одночасно суб’єкту сімейного підприємництва заборонено здійснювати господарську діяльність у таких сферах: 

• оптова торгівля;  

• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);  

• ресторанне господарство, за умови, що така діяльність провадиться в торговельному об’єкті, в якому одночасно здійснюється торгівля підакцизними товарами (крім роздрібного продажу пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).  

Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.