Започатковано періодичне дослідження впливу війни на прибутковість сільгоспвиробництва в Україні

За результатами 2023 року прогнозується зниження збитків агросектору від вирощування зернових та олійних культур, однак виробництво трьох із п’яти основних культур залишиться збитковим. Прибуток очікується від вирощування сої, хоча вона займає наразі лише 11% від загальних посівних площ. Також прогнозується незначний прибуток від виробництва насіння соняшнику. Щодо тваринництва, воно залишиться в цілому прибутковим, за виключенням виробництва великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою. Про це йдеться у дослідженні «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного Мінагрополітики за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), який адмініструється Світовим банком, та у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ). 

Хоча у 2023 році спостерігається відновлення прибутковості за деякими культурами, адже у 2022 році вирощування всіх видів зернових та олійних було збитковим, не варто забувати, що сезон 2021 року був дуже вдалим для виробників зернових та олійних культур України. Висока врожайність і високі ціни на сільгосппродукцію, а також низькі ціни на матеріально-технічні засоби забезпечили високі прибутки (принаймні для тих, хто здійснив продажі до 24 лютого 2022 р.). Отже, успіх 2021 року створив ресурси для стійкості у 2022 році, тоді як на початку 2023 року запас міцності агросектору був набагато меншим. 

Що вплинуло на прибутковість сільгоспгалузі? 

Найбільший вплив на рівень прибутковості сільгоспгалузі України протягом 2022–2023 рр. мали: 

• експортна логістика; 
• девальвація гривні; 
• збільшення цін на матеріально-технічні ресурси (далі – МТР). 

Якщо до повномасштабного вторгнення росії в Україну 95% зернових та олійних культур експортувалися через чорноморські порти, з лютого по серпень 2022 р. агропродукція експортувалась лише через дунайські порти, залізницю та автомобільні шляхи до/через країни ЄС із дуже високими витратами на транспортування та перевалку. Чорноморська зернова ініціатива відновила експорт через чорноморські порти України з результатом 33 млн тонн із серпня 2022 р. по липень 2023 р., що сприяло зниженню світових цін на продовольство та підтримало спроможність українського агросектору. Відтак призупинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 р. негативно вплинуло на експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції. 

Основні складові собівартості 

За перші місяці війни 2022 року гривня девальвувала на 30% за курсом НБУ, а за комерційним – навіть більше. Через девальвацію національної валюти знизились витрати на такі складові собівартості виробництва, як орендна плата за землю, витрати на оплату праці, єдиний податок 4 групи тощо, але збільшились ціни на ресурси (паливо, добрива, засоби захисту рослин, запасні частини та насіння) з фіксованою ціною у доларах США або євро. 

Ускладнення логістики імпорту ресурсів у поєднанні з високими цінами на енергоносії у 2022 р. спричинили додаткові витрати на паливо, добрива та засоби захисту рослин. Постачання палива було особливо проблематичним протягом весни – літа 2022 р. У 2023 р. ситуація з більшістю засобів виробництва стабілізувалася, а ціни дещо знизилися. Проте вони не досягли рівня до початку повномасштабного вторгнення. Як наслідок, використання МТР, особливо добрив, скоротилось. 

Інші складові собівартості 

Орендна плата за землю у 2022 р. в національній валюті була такою ж або трохи вищою, ніж у 2021 р. У 2023 р. рівень орендної плати за землю зріс приблизно на 5 – 10%. Більшість господарств не змогли підвищити оплату праці у 2022 р. та зберегли її на рівні 2021 р. у гривневому еквіваленті. У 2023 р. багато аграріїв збільшили витрати на оплату праці на 10–20%, щоб частково компенсувати інфляцію та девальвацію гривні, а також з метою мотивації працівників. 

Ключові фактори впливу 

Ключовими факторами впливу на сільське господарство України у 2023–2024 роках будуть динаміка цін на експортних ринках, можливість експорту через Чорне море та/або ЄС, вплив погоди на врожайність, витрати на логістику, доступ до фінансування (наявність доступних кредитів), ціни на енергетичні ресурси та їхня доступність, а також динаміка обмінного курсу гривні. 

Докладно з презентацією можна ознайомитись тут.