Земельний податок: зміни з 1 січня 2019 році

З 1 січня діє змінена норма п. 271.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Нагадаємо, що до 1 січня цей пункт стосувався лише нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів.

Також доповнено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (ст. 274 ПКУ), ставкою для лісових земель. Вона становитиме не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до оновленої редакції п. 277.1 ПКУ ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

• за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
• для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
• для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Це передбачено оновленим п.10.2-1 ПКУ.

З п. 284.4 ПКУ, згідно з якою податок сплачується у розмірі 25% за деякі землі, виключені землі залізниць у межах смуг відведення.

Крім того, змінами передбачено, що індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100% (п. 9 підрозд. 6 розд. XX ПКУ).