Звільнення «декретниці» на вимогу роботодавця: чи є порушення?

Працівниця має виходити на роботу по закінченню відпустки для догляду за дитиною до 3 років, а роботодавець хоче її звільнити і залишити на робочому місці працівника, який зараз працює на декретному місці. Чи має він на це право? Жінка заміжня і дитина не є особою з інвалідністю.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за бажанням жінки (ч. 3 ст. 179 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП). Ця відпустка відноситься до соціальних та може надаватися після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР).

Відпустка для догляду за дитиною може бути використана повністю або частково. За жінкою, що перебуває у такій відпустці, зберігається робоче місце за посадою, яку вона займала до її надання.

Важливо! Звільнення жінок, які мають дитину до трьох років (до шести років – ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).

Отже, роботодавець, який прийняв на роботу працівника за строковим трудовим договором на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника, повинен його звільнити за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору.

Якщо роботодавець порушив стосовно працівниці законодавство про працю, вона маєте законне право на звернення до суду за ст. 232 КЗпП з позовом про поновлення її на роботі, незалежно від підстав звільнення.

Про це нагадало ГУ Держпраці у Вінницькій області.

Про особливості розрахунку компенсації за невикористану відпустку при звільненні за власним бажанням після відпустки для догляду – читайте у Блозі бухгалтера.