Звільнення керівника за власним бажанням: чи є особливості?

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Це передбачено ст. 65 Господарського кодексу України. 

В установчому документі юридичної особи визначають повноваження загальних зборів учасників юридичної особи, у т.ч. щодо призначення та звільнення керівника, а також порядок прийняття відповідних рішень. 

Призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників юридичної особи. 

Однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП). 

Згідно з нормами КЗпП право директора на звільнення за власним бажанням він може реалізувати за умови подання/надіслання за два тижні до дати звільнення відповідної заяви про звільнення за власним бажанням, письмового повідомлення усіх учасників Товариства про його наміри щодо звільнення з посади та скликання загальних зборів учасників Товариства, на яких і повинно бути вирішено питання щодо його звільнення. 

На директора, який ініціює питання про проведення загальних зборів учасників Товариства, покладено обов’язок щодо належного повідомлення всіх учасників Товариства про скликання і проведення загальних зборів учасників у порядку, який передбачено нормами чинного законодавства і Статутом Товариства. 

Як повідомили фахівці Держпраці, за умови дотримання директором вказаного порядку та вчинення ним відповідних дій, учасники товариства зобов’язані розглянути відповідну заяву директора і прийняти рішення щодо його звільнення.