вгору

Ліквідація юрособи-нерезидента та відсутність оплати за поставлений нею товар: чи буде нараховано пеню?

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473. 

Якщо Національний банк України (далі - НБУ) встановлює граничний строк для розрахунків за експортними операціями резидентів, оплата за товар має надійти на банківські рахунки резидентів в Україні у терміни, визначені зовнішньоекономічними договорами, але в будь-якому випадку не пізніше граничного строку та в повному обсязі, встановлених НБУ. Відлік строку оплати починається з дати митного оформлення експортованого товару, а для експорту робіт, послуг або прав інтелектуальної власності – з моменту оформлення відповідного акта, рахунка-фактури чи іншого письмового документа (ч. друга ст. 13 Закону № 2473). 

Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. 

Варто зазначити, що у зв'язку із воєнним станом, визначеним Указом Президента № 64/2022 та постановою НБУ № 18, з 05.04.2022 р. граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями обмежено 180 календарними днями. 

Водночас, відповідно до ч. п’ятої ст. 13 Закону № 2473 резиденти несуть відповідальність у вигляді нарахування пені за кожен день порушення встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. Розмір пені становить 0,3% від суми неодержаних коштів (вартості недопоставленого товару), обрахованої у національній валюті або її еквіваленті за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості, але не більше загальної суми боргу. 

Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями та нарахування відповідної пені можуть бути призупинені, якщо резидент подав позов до суду або міжнародного комерційного арбітражу для стягнення заборгованості з нерезидента, яка виникла через порушення умов зовнішньоекономічного договору. Зупинення дії строків та нарахування пені починається з моменту прийняття позовної заяви до розгляду (або прийняття до провадження уповноваженим органом іноземної держави документа про примусове стягнення боргу в позасудовому порядку). 

У разі негативного рішення судових або арбітражних інстанцій щодо стягнення заборгованості з нерезидента, а також у випадку визнання недійсним або непридатним до виконання документа про позасудове стягнення боргу, дія граничного строку розрахунків відновлюється. Відповідно, за кожен день прострочення оплати, включаючи період призупинення строку, нараховуватиметься пеня. 

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. 

Нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями резидента згідно зі статтею 13 Закону № 2473 припиняється з моменту прийняття судом або міжнародним комерційним арбітражем до розгляду позовної заяви резидента щодо стягнення заборгованості з нерезидента, яка виникла через невиконання останнім умов зовнішньоекономічного договору. 

З дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) пеня за порушення граничного строку розрахунків у цей період не нараховується. 

Тобто, у Законі № 2473 не визначено підстави для зупинення відліку граничних строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення у разі перебування нерезидента в процедурі банкрутства

Для визначення факту порушення експортних строків та прийняття рішення щодо нарахування пені необхідна документальна перевірка суб'єкта господарювання та ретельний аналіз усіх первинних документів, облікових записів, умов угоди, обставин операції та результатів судового розгляду (ст. 13 Закону № 2473). 

Таке роз'яснення розміщено на інформаційно довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 112.05.