Врахування витрат за автотранспортні послуги без ТТН: чи можливо?

У разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у т. ч. товарно-транспортної накладної (далі - ТТН), які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.  

Згідно з положеннями частин першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.  

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).  

ТТН є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів.  

Нагадаємо, що оформлена ТТН має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.  

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі - ПКУ), абз. першого пп.  134.1.1 ПКУ.   

Визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. № 318 та МСБО 2«Запаси» від 01.01.2014.  

Так, згідно з п. 9 МП(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. № 246, та п. 10 МСБО 2 витрати на транспортування запасів включаються до собівартості запасів.  

Крім того, витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки включаються до витрат на збут (п. 19 НП(С)БО 16).  

Ч. першою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV  визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.  

Крім того, відповідно до гл. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 р. № 363, ТТН - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.  

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.  

Про це повідомили податківці ДПС в Івано-Франківській області. 

У разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у т. ч. товарно-транспортної накладної (далі - ТТН), які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.  

Згідно з положеннями частин першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.  

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).  

ТТН є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів.  

Нагадаємо, що оформлена ТТН має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.  

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі - ПКУ), абз. першого пп.  134.1.1 ПКУ.   

Визнання витрат у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. № 318 та МСБО 2«Запаси» від 01.01.2014.  

Так, згідно з п. 9 МП(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. № 246, та п. 10 МСБО 2 витрати на транспортування запасів включаються до собівартості запасів.  

Крім того, витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки включаються до витрат на збут (п. 19 НП(С)БО 16).  

Ч. першою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV  визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.  

Крім того, відповідно до гл. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 р. № 363, ТТН - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.  

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені цими Правилами.  

Про це повідомили податківці ДПС в Івано-Франківській області. 

Linkos Group, як розробник M.E.Doc та COTA пропонує рішення по роботі з е-ТТН.