Неприйняття звітності після отримання квитанції №2: позиції ДФС та ВСУ

Податківці роз’яснили, що орган ДФС має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати такому платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації.  

Роз’яснення на цю тему розміщено у інформаційному ресурсі ЗІР (категорія 135.03) та на офіційному сайті ДФС.

Аргументує свою позицію ДФС таким чином.

Згідно з п. 12 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557, друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до п. 49.11 та пп. 49.11.1 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв'язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Звертаємо увагу! Зазначена позиція податкового органу може бути оскаржена в суді. Як приклад успішного оскарження за аналогічною справою є постанова Верховного суду України від 30.01.2018 за № К/9901/4511/18 816/3082/14.

Так, у постанові зазначено, що податкова звітність позивача не була визнана контролюючим органом податковою звітністю, так як в ній не вірно зазначені обов'язкові реквізити, без уточнення виявлених контролюючим органом порушень.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що подані уточнюючі розрахунки містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 48 Податкового кодексу.

Крім того, на кожний уточнюючий розрахунок видано квитанцію №2 із зазначенням - прийнято.

Таким чином, колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені уточнюючі розрахунки відповідають вимогам податкового законодавства, а отже відсутні підстави не вважати їх податковою звітністю.