Декларація з ПДВ: що з залишком від’ємного значення ПДВ через 3 роки?

Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Це передбачено п. 200.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200.4 ПКУ визначено, при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т. ч. розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання ДПС податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі ПДВ, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до держбюджету, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на момент отримання ДПС податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до держбюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми ПДВ, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості. 

Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов’язаннями/

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з (п. 198.3 ПКУ):

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ).

Отже, незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ, до повного його погашення.

Про це повідомило Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП.