вгору

Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ та обладнання

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України спільно зі СБУ працює над актуалізацією відкритого переліку програмного забезпечення (ПЗ) та комунікаційного (мережевого) обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці держави. Йдеться про системне рішення, передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», яке має стати важливим елементом державної санкційної та безпекової політики. Про це зазначено на урядовому порталі. 

Про це під час панельної дискусії «Відхід від забороненого ПЗ: Регуляторні виклики, кіберризики, цифрова трансформація» на форумі Deloitte Technology Fair повідомила головний інспектор із захисту інформації Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Катерина Барсукова. 

Перелік як інструмент кіберзахисту 

Оприлюднений Держспецзв’язку 9 січня 2026 року перелік наразі містить 40 найменувань програмного забезпечення та мережевого обладнання, забороненого до використання. Його формування базується на указах Президента України щодо запровадження санкцій. 

Водночас сам перелік не є статичним документом. У Держспецзв’язку наголошують: це динамічний інструмент, який і надалі буде оновлюватися та розширюватися відповідно до розвитку санкційної політики та актуальних кіберзагроз. 

Особлива увага – продуктам 1С та BAS 

Одним із ключових викликів залишається внесення до переліку програмних продуктів, пов’язаних із підсанкційними компаніями, зокрема рішень на базі 1С та BAS. За словами представників Держспецзв’язку, процес потребує тісної міжвідомчої взаємодії, адже сотні подібних продуктів фігурують у російських реєстрах, а для їх офіційного внесення до українського переліку необхідне коригування санкційних рішень. 

Окрему складність становлять випадки, коли українські компанії не використовують готове програмне забезпечення, а замовляють індивідуальну розробку у підсанкційних компаній. Такі рішення також можуть створювати ризики для інформаційної безпеки та потребують додаткової уваги з боку держави. 

Відмова від підсанкційного ПЗ – питання не лише відповідності. 

Учасники дискусії наголосили, що відмова від 1С та іншого підсанкційного програмного забезпечення – це значно більше, ніж проста заміна ІТ-систем. 

Йдеться про: 

  • зниження кіберризиків; 
  • захист внутрішніх бізнес-процесів; 
  • підвищення стійкості компаній; 
  • безпечну інтеграцію з державними цифровими сервісами; 
  • відповідальну позицію бізнесу в умовах війни та триваючої агресії проти України. 

Особливу увагу приділили безпеці взаємодії бізнесу з державними інформаційними ресурсами. Використання програмного забезпечення, пов’язаного з державою-агресором або підсанкційними структурами, може створювати додаткові ризики під час обробки чутливих даних та інтеграції з державними платформами. 

«Інформаційні ресурси для організацій сьогодні є настільки ж важливими, як і фінансові. Тому до їх захисту слід ставитися не менш відповідально», – підкреслила Катерина Барсукова. 

Про оприлюднення переліку забороненого ПЗ та обладнання для держсектору та роз’яснення щодо переліку забороненого програмного забезпечення та обладнання, читайте в Блозі бухгалтера, в Інформері програми Medoc та на нашому Telegram-каналі.