Як списати знищене та зіпсоване майно під час війни: роз’яснює Мінфін

Щодо питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Мінфіном на запит ДПС надано роз’яснення листом від 10.10.2022 р. № 41010-06-62/23254.

Як зазначено у роз’ясненні, відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Згідно зі ст. 11 цього Закону за фізособами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у т. ч. на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухобліку.

Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи – це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені Законом.

Щодо інвентаризації 

Для забезпечення достовірності даних бухобліку та фінзвітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Згідно із Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.

У річній фінзвітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухобліку.

Підприємства, зазначені в абз. десятому п. 12 Порядку № 419, зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, та відобразити результати інвентаризації у бухобліку відповідного звітного періоду.

Керівники підприємств, зазначених в абз. десятому п. 12 Порядку № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення № 879 під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом застосовуються інвентаризаційні описи, які оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, для первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням № 879.

Регулювання розбіжностей за даними бухобліку

Згідно з Положенням № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухобліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

·       нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

·       нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 326.

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 р. № 473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією рф, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Отже, необоротні активи та запаси, які відображалися в бухобліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінзвітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухобліку НП(С)БО, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінзвітності.

Згідно із Законом відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Щодо повноважень Мінфіну 

Крім того, згідно із ч. другою ст. 19 Конституції України органи держвлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначає Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Надання роз’яснень з питань реалізації Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та встановлення переліку районів проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану до повноважень Мінфіну, визначених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 375, не належить.

Водночас, згідно із ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» тергромади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генштабом ЗСУ.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається КМУ.

У вільному доступі є перелік тергромад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), сформований Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони України на підставі пропозицій відповідних обласних та Київської міської військової адміністрацій.

Зокрема, перелік тергромад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.09.2022 р., затверджено наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 р. № 75 (у редакції наказу Мінреінтеграції від 26.09.2022 р.№ 217).

До відома! Листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Про це інформує ДПСУ.