Мінфін вносить зміни до НП(С)БОДС 126 «Оренда»: що змінилось?

Мінфін оприлюднив проєкту наказу «Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 “Оренда”» (далі – проєкт наказу).   

Зміни спрямовані на узгодження стандарту з практикою МСФЗ і забезпечення більш точного та прозорого відображення операцій з оренди у фінансовій звітності установ державного сектору. 

Зокрема пропонується доповнити стандарт новими визначеннями, переглянути методологічні засади щодо обліку фінансової оренди в орендаря та в орендодавця, змінити облікові підходи щодо витрат, безпосередньо пов’язаних з укладанням договору оренди, а також внести окремі редакційні правки.  

Ключові зміни: 

1. Уточнено сферу застосування стандарту 

• Розширення переліку винятків. Доповнено список об'єктів, на які не поширюється дія стандарту, що робить його застосування більш чітким. Зокрема, додано положення про оцінку біологічних активів та інвестиційної нерухомості, які вже регулюються іншими окремими стандартами (НП(С)БОДС 136 та 129 відповідно). 
• Уникнення дублювання. Ця зміна допомагає уникнути суперечностей та дублювання в обліку, оскільки облік таких активів здійснюється за їхніми спеціалізованими правилами, що ґрунтуються на справедливій вартості. 

2. Уточнення термінології  

• Нові та уточнені визначення. Стандарт доповнено або уточнено визначеннями таких понять, як «валова інвестиція в оренду», «гарантована ліквідаційна вартість», «мінімальні орендні платежі», «негарантована ліквідаційна вартість» та інші. Це надає більшої точності та однозначності в інтерпретації та застосуванні правил обліку. 
• Гармонізація з МСФЗ. Зокрема, визначення «фінансова оренда» тепер більш детально описує ознаки, що дозволяють класифікувати оренду як фінансову. Це відповідає суті міжнародних стандартів, де перенесення всіх ризиків та вигод, пов'язаних із володінням активом, є ключовим критерієм. 

3. Облік первісних прямих витрат  

• Витрати орендаря. Первісні прямі витрати орендаря (наприклад, юридичні послуги, переговори тощо), що безпосередньо пов'язані з укладенням договору, тепер включаються у вартість такого активу. 
• Умовна орендна плата.  Умовна орендна плата визнається як витрати у звітному періоді, в якому вона виникла. 

4. Розподіл платежів та доходів 

• Фінансові витрати орендаря. Мінімальні орендні платежі тепер чітко розподіляються на фінансові витрати та зменшення зобов’язань. Це забезпечує більш точне відображення фінансового результату в обліку. 
• Фінансовий дохід орендодавця. Орендодавець визнає фінансовий дохід протягом строку оренди таким чином, щоб він відображав незмінний періодичний дохід від чистих інвестицій.