вгору
13.09.2022
Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Під час простою працівник не виконує трудові обов’язки, визначені трудовим договором.
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Виникає питання, де повинен перебувати працівник під час простою?
ФПУ зауважила, що місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документу (наказу або розпорядження).
Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці - то працівники знаходяться на робочому місці відповідно до встановленого на підприємстві режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов’язки.
У разі, якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки під час оголошеного простою, в тому числі і за межами адміністративної будівлі роботодавця, - це є роботою з неповним робочим часом, дистанційною або надомною, робота з гнучким режимом робочого часу (ст. 60, 60-1 КЗпП) і підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці.
Таким чином, місце перебування працівника під час цілоденного простою визначається розпорядженням (наказом) роботодавця, і може бути визначено на робочому місці відповідно до встановленого на підприємстві режиму робіт, при цьому працівники не повинні виконувати свої посадові обов’язки.