Надання відпустки працівникам, що знаходяться за межами України під час дії ВС

Східне міжрегіональне управління Держпраці нагадало, що згідно з п. 2 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136) та гл. XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 

Отже, Закон № 2136 визначає в т. ч. особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». 

Частиною 4 статті 12 Закону № 2136, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон № 504).  

Важливо! Проте загальна тривалість відпустки не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану. 

Крім того, в період дії воєнного стану за певними категоріями працівників зберігається право на відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку за їх бажанням відповідно до ст. 25 Закону № 504. 

Також у період дії воєнного стану зберігається право працівників на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 504, якою передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Ця відпустка надається за заявою працівника та згодою роботодавця, але роботодавець може й відмовити працівнику у її наданні. 

Зазначимо, працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабміном відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Термін такої відпустки не включається до загального терміну (15 календарних днів) відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за сімейними обставинами та з інших причин.