вгору

Оплата за товар карткою через Інтернет та через банківські системи: чи потрібен РРО/ПРРО?

03.02.2022

Для деяких ФОП гостро стоїть питання застосування РРО/ПРРО у разі здійснення оплат за реалізований товар карткою через Інтернет та у разі оплати за товар через банківські системи дистанційного обслуговування. Чи застосовується у таких випадках РРО/ПРРО?

Головним законодавчим актом щодо застосування РРО/ПРРО є Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265). Так, Законом № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Операції вважаються готівковими та зобов’язують суб’єктів господарювання застосовувати РРО/ПРРО у разі отримання коштів від покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем.

РРО/ПРРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів/послуг операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (п. 12 ст. 9 Закону № 265).

Крім того, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, коли оплата покупцем коштів здійснюється через:

  • установу банку (безпосередньо в приміщенні банку);
  • термінал, який належить банку;
  • при оплаті на поточний рахунок ФОП (крім карткового) із зазначенням повних банківських реквізитів поточного рахунку ФОП у форматі IBAN.

Тож, у разі продажу товарів через мережу Інтернет за допомогою платіжних карт, продавець зобов’язаний забезпечити надання покупцю розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми. Тобто, застосування РРО/ПРРО є необхідним.

Нагадаємо, що законодавством чітко і однозначно встановлені вимоги щодо змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Щодо використання системи дистанційного обслуговування банку.

Системи дистанційного обслуговування надають можливість своїм клієнтам, не відвідуючи банк, здійснити переказ коштів з рахунків та на рахунки, використовуючи для цього як платіжні доручення, так і інші платіжні інструменти (зокрема, платіжні картки), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, тощо).

Банківські системи дистанційного обслуговування (наприклад, Приват24, Portmone, Монобанк тощо) можуть бути реалізовані на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, у платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта: ноутбуку, смартфоні, планшеті, інше.

Такі банківські послуги спрощують проведення розрахунків і надаються банком клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток), інших операцій.

Про це зазначили податківці ДПС у Київській області.

Зверніть увагу! Якщо оплата товару здійснюється за допомогою банківського сервісу через сайт інтернет-магазину, обов’язковою умовою є укладання договору еквайрингу з еквайрами (LiqPay, Portmone, WayForPay, Monobank, Приват24 тощо). Можна вважати, що pos-термінал вбудований на сайті інтернет-магазину. Обираючи на сайті – «Сплатити» – покупець, сплачує за товар власною платіжною карткою через «вбудований POS-термінал» на рахунок продавця. Отже, у такому разі операція також вважатиметься розрахунковою і потребує застосування РРО/ПРРО.

Більше новин щодо застосування РРО/ПРРО читайте у розділі РРО у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.