Отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільгоcппризначення фізособою-орендодавцем: що з ПДФО?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Це визначено пп. 164.2.5 ПКУ.

Податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (пп. 170.1.1 ПКУ).

При цьому об’єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до пп. 170.1.5 ПКУ, якщо орендар є фізособою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (пп. «а» пп. 170.1.5 ПКУ).

Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки до ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізособа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у ДПС, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (пп. 168.4.1 ПКУ).

 Отже, якщо фізособа-орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізособі-орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Річна Декларація за 2019 рік подається до 01.07.2020 р., крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Про це повідомило ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Більше про особливості декларування-2020 читайте у Блозі бухгалтера, Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.