Пеня за порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків на незначну суму незавершеної операції

Нагадуємо, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі – Закон № 2473). 

Граничні строки експортно-імпортних розрахунків 

Згідно з п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (далі – к. дн.). 

Граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту-імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі – Закон № 361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пп. 1 п. 22 Положення № 5). 

Наразі граничні строки розрахунків за операціями з експорту-імпорту товарів, згідно становлять 180 к. дн. та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 р. Це передбачено п. 14-2 постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 р. № 18 (далі – Постанова № 18). 

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14-2 Постанови № 18, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361 (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (п. 14-3 Постанови № 18). 

Відповідно до ч. першої ст. 20 Закону № 361 фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для СГ, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в інвалюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до інвалют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фіноперації (для СГ, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн). 

Звертаємо увагу, що до 28.04.2020 р. відповідно до ч. першої ст. 15 Закону України  від 14.10.2014 р. № 1702-VII незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції, який є меншим, ніж 150 тис. грн. 

Щодо нарахування/зупинення нарахування пені 

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно з ч. п’ятою ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). 

Нормами Закону № 2473 визначаються підстави для нарахування пені, а також підстави для зупинення і поновлення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків. 

Зокрема, ч. шостою ст. 13 Закону № 2473 визначено: якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з ч. першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до ч. п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. 

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). 

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (ч. сьома ст. 13 Закону № 2473). 

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо, строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. 

При ухваленні судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем. 

Отже, якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є незначною, тобто меншою ніж 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться. 

Водночас, у разі закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду і сума незавершеної операції дорівнювала чи перевищувала 400 тис. грн, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків здійснюється до розміру суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). 

Підстави для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків визначено ч. ч. шостою та сьомою ст. 13 Закону № 2473. 

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 112.01. 

Про відповідальність за порушення терміну сплати пені у разі порушення термінів розрахунків за операціями ЗЕД – тут.