Податкова застава: особливості застосування

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі - ПКУ), майно платника податків, який має податковий борг, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн), передається у податкову заставу. 

Право податкової застави виникає згідно з ПКУ та не потребує письмового оформлення. 

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. 

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. 

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна у податкову заставу, складає податковий керуючий, призначений платнику податків, який має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. 

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. 

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. 

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. 

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов’язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. 

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов’язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна. 

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі. Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу. 

Зверніть увагу! Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. 

Відчужувати заставлене майно платник податків може тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. 

Про це повідомили податківці ГУ ДПС у Вінницькій  області.