вгору
19.11.2020
Нагадаємо, факторингові операції є різновидом посередницьких операцій. Факторинг являє собою викуп платіжних вимог у постачальника товарів (робіт, послуг), інакше кажучи, це переуступка банку неоплачених боргових вимог, що виникають між контрагентами в процесі реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Основою даної операції є кредитування підприємницьких угод.
За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Це зазначено у ст. 1077 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Відповідно до пп. 196.1.5 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у т. ч. компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи. Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.
Про це йдеться на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 101.04.
Більше новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.