Правила відсторонення від роботи робітника у стадії алкогольного сп’яніння – Держпраці

Головне управління Держпраці у Луганській області рекомендує роботодавцям не послабляти контроль за дотриманням робітниками трудової і виробничої дісципліни, у разі виявлення у працівника алкогольного сп’яніння негайно вживати заходи впливу на порушника.

Фактично кожний нормативно - правовий акт з охорони праці містить вимоги щодо заборони перебування працівників у стані алкогольного сп’яніння на виробничих об’єктах.

У разі виявлення працівника у стані алкогольного сп’яніння працівник підлягає обов’язковому відстороненню від виробничого процессу задля попередження випадків травмування, оскільки опиняється під загрозою життя як його самого так і оточуючих.

Відсторонення від роботи не передбачає розірвання трудового договору та використовується як тимчасовий захід для прийняття остаточного рішення про можливість або неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи.

Конкретний порядок відсторонення працівника від роботи визначає відповідний розділ правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Чинне законодавство не зазначає, що роботодавець повинен погоджувати питання відсторонення працівника від роботи з представником профспілкової організації або уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці.

Поширеною є думка, що перебування на роботі у стані алкогольного сп’яніння повинно підтверджуватись лише медичним висновком.

Інколи вживання алкоголю та ознаки нетверезості бувають настільки очевидними, що піддавати працівника медичному огляду немає потреби.

Факт, що працівник перебуває на роботі у стані алкогольного сп’яніння, може підтверджуватись усіма наявними видами доказів, а це означає, що для підтвердження достатньо показань свідків, що не суперечать одне одному та викликають довіру. Наприклад, відповідальна особа підприємства може оформлювати акт за підписом свідків – очевидців. У Акті відсторонення слід відмітити, чи бачили свідки особисто працівника, який перебував у нетверезому стані, які ознаки сп’яніння свідки спостерігали, дані про місце, обставини, причини відсторонення, час виявлення стану працівника та дату складання акта.

Відсторонення приймається до дії після отримання доповідної записки уповноваженої посадової особи підприємства. До доповідної записки додається Акт відсторонення або пояснювальна записка відсторонювальної особи. Працівник вважається відстороненим з того часу, який зазначено у документі відсторонення, за умови надання Доповідної записки до вищого керівника та відсутності документу встановленої форми, що заперечує факт причини відсторонення.

Отже, у разі якщо виявлено на робочому місці працівника з алкогольним сп’янінням, то складається Акт відсторонення, підписаний свідками та доповідна записка на ім’я керівника. До доповідної записки також бажано надати пояснювальну записку працівника. Після цього сп’янілого працівника відсторонюють від роботи.

Слід зазначити, якщо на підприємстві порядок відсторонення та посадових осіб не визначено, відстороняти має право тільки роботодавець.

У чинному законодавстві не йдеться про те, на який термін повинен бути відсторонений працівник у разі виявлення у нього алкогольного сп’яніння, але, як мінімум, він повинен бути відсторонений не одну робочу зміну.

Відповідно до ч. 3 – 4 п. 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1232, обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими , що пов’язані з виробництвом, є, зокрема:

- погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

- алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

Слід пам’ятати, що відповідальність працівника настає лише у тому випадку, коли він перебуває у стані алкогольного сп’яніння на місці виконання роботи та у робочий час, або у іншому місті де він перебуває за розпорядженням керівника робіт.

Особливо це питання актуальне для працівників з ненормованим робочим днем, коли час перебування на роботі понад встановлену загальну тривалість вважається робочим і для них вживання алкогольних напоїв протягом ненормованого робочого дня можна вважати порушенням трудової дисципліни.