Призупинили дію трудового договору: чи є право на щорічну відпустку?

Як ми вже неодноразово повідомляли, призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Це визначено ч. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 05.03.2022 р. № 2136-IX (далі – Закон № 2136). 

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. 

Читайте більше про умови для призупинення дії трудового договору та про те, що слід знати про призупинення трудового договору. 

Право на щоручну відпустку 

Щорічна відпустка – це гарантоване законом певне число вільних від роботи календарних днів, що надаються щороку всім працівникам для відпочинку і відновлення працездатності із збереженням місця роботи і заробітної плати. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи (ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504). 

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. 

Право на відпустки забезпечується: 

• гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), зарплати (допомоги) у випадках, передбачених Законом № 504; 
• забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону. 

Під час відпустки роботодавець не залучає працівника до виконання робіт, а працівник звільняться від обов’язку виконувати такі роботи. 

Отже, основною умовою для надання працівнику відпустки є перебування працівника в трудових відносинах. 

Закон № 2136 не містить обмежень і заборон для сторін трудового договору щодо надання щорічних оплачуваних відпусток під час призупинення дії трудового договору, а саме:  

• для працівників щодо реалізації права на щорічні основні і додаткові відпустки; 
• роботодавців щодо обов’язку надавати щорічні оплачувані основні і додаткові відпустки у випадках, передбачених законодавством. 

Крім того, цим Законом та іншими законодавчими актами не встановлені вимоги щодо поновлення дії трудового договору, або інші особливі умови щодо процедури надання працівникам, з якими призупинена дія трудових договорів, щорічних відпусток. Таким чином, роботодавець вправі надати працівнику за його заявою або відповідно до графіку щорічну відпустку.  

Обмеження щодо тривалості щорічної відпустки 

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. 

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. 

До відома! У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки за попередні роки. Норми ч. сьомої ст. 79, ч. п’ятої ст. 80 Кодексу законів про працю України та ч. п’ятої ст. 11, ч. другої ст. 12 Закону № 504 у період дії воєнного стану не застосовуються. 

Грошова компенсація 

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону № 504 (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136). 

Про це інформує Східне міжрегіональне управління Держпраці.