вгору
23.02.2022
Поняття право інтелектуальної власності регулюється Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 420 ЦКУ торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності.
При цьому відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об’єкт такого права залежить від об’єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об’єкта є виключне право дозволяти використання об’єкта (видавати ліцензії).
Роялті – будь-який платіж, в т. ч. платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності (пп. 14.1.225 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).
Об'єктом права власності можуть бути будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Це визначено Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 р. № 2415-VIII.
Не вважаються роялті платежі, отримані:
Відповідно до вимог пп. 196.1.6 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Отже, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо ж об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права. Оскільки п. 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.
Про це нагадали податківці Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.
Більше новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.