Проіндексували зарплату звільненому працівнику: що з ЄСВ?

Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру. Це визначено ч. першою ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078. 

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. Це передбачено п. 1 ч. першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464). 

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. 

Суми виплат, пов’язаних з індексацією зарплати, входять до фонду додаткової зарплати (пп. 2.2.7 Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування ЄСВ. 

Водночас, ч. другою ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема, отримують зарплату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. 

Зазначений порядок нарахування ЄСВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час. 

Відповідно до ч. п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до бази нарахування ЄСВ. Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. 

Обчислення ЄСВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄСВ (ч. третя ст. 9 Закону № 2464). 

Згідно з п. 3 розд. IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449, якщо нарахування зарплати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої зарплати включаються до зарплати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування. 

Отже, база нараховування ЄСВ на суму доходу у вигляді індексації зарплати, нарахованої звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до зарплати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. 

Про це інформує ГУ ДПС у Запорізькій області. 

Також читайте Лікарняні звільненому працівнику: чи нараховувати ЄСВ? у Блозі бухгалтера, в Інформері M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.