Щодо втрати чинності ГКУ: новий лист Мінекономіки

Мінекономіки як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне.  

Згідно з ч. третьою ст. 17 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 09.01.2025 р. № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” (далі – Закон № 4196) Господарський кодекс України (далі – ГКУ) визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону 28.08.2025 р.  

Водночас Законом № 4196 передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів та трирічний перехідний період.  

Отже, правовідносини, які регулювалися положенням ГКУ, з 28.08.2025 р. регулюватимуться Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та спеціальними законами.  

Щодо позиції Мін’юсту 

Звертаємо увагу, що правова позиція Мін’юсту щодо ключових змін, які очікують підприємства, установи та організації у зв’язку з введенням в дію 28.08.2025 р. Закону № 4196, внаслідок чого ГКУ втратив чинність, розміщена за посиланням: https://surl.lu/enoxbs 

Мін’юст зазначив, що положення ГКУ, які регулювали питання господарських договорів, відповідальності сторін та застосування санкцій, замінюють нормами ЦКУ, зокрема:  

• глава 20 “Господарські договори” – відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями ЦКУ, оскільки гл. гл. 52, 53 ЦКУ аналогічним чином визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни і розірвання;  

• глава 24 “Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин” – відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями гл. гл. 3, 47, 48, 51 ЦКУ.  

Так, ст. ст. 13–14 ЦКУ визначають загальні засади здійснення цивільних прав та виконання обов’язків.  

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені гл. 51 ЦКУ, зокрема ст. ст. 610–611. В свою чергу, відносини щодо прострочення боржника врегульовані ст. 612, а прострочення кредитора – ст. 613 ЦКУ; 

• глава 25 “Відшкодування збитків у сфері господарювання” – відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями гл. 22,  47, 48, 51 ЦКУ.  

Так, поняття збитків наведене у ст. 22 ЦКУ. В свою чергу, ст. 623 ЦКУ врегульовано загальні засади відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, визначення розміру збитків.  

Крім того, в частині виконання зобов’язання щодо відшкодування збитків солідарними боржниками варто звернутись до ст. ст. 541–544 ЦКУ, а щодо застосування боржником регресивних вимог – до ст. 544 ЦКУ. Врегулюванню відповідальності за порушення грошового зобов’язання присвячена ст. 625 ЦКУ; 

• глава 26 “Штрафні та оперативно-господарські санкції” – відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями гл. 49 ЦКУ, що регулює відносини забезпечення виконання зобов’язань, та гл. 52, 53 ЦКУ, які визначають поняття та умови договору. Так, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані ст. ст. 549–552 ЦКУ.  

В свою чергу, співвідношення збитків та неустойки при порушенні зобов’язання обумовлені у ст. 624 ЦКУ.  

Ураховуючи, що відповідно до положень ст. 236-237 ГКУ основним документом, який має визначати види та порядок застосування оперативно-господарських санкцій, є саме договір, юрособи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями ст. ст. 611, 615, 627, 628 ЦКУ щодо встановлення окремих видів забезпечення виконання зобов’язань.  

Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 

Управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду проаналізувало ключові зміни за наслідками набуття чинності Законом № 4196 і втрати чинності ГКУ.  

За результатами аналізу зроблено відповідні висновки, що розміщені за посиланням: https://surli.cc/yfizbj 

Так, стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, зазначається, що Закон № 4196 не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГКУ, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору.  

Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГКУ, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. 

З моменту скасування ГКУ все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦКУ. 

Крім цього, Апарат Верховного Суду зазначає, що серед особливостей ГКУ було те, що він визначав гл. 24 порядок застосування господарських санкцій. Тепер застосування таких санкцій регулюватиметься ст. 15 Закону № 4196 та іншими законами України. 

Про це зазначено у листі Мінекономіки від 05.09.2025 р. № 3323-04_60011-06. 

Також читайте на цю тему: 

• Скасування ГКУ: Мін’юст роз’яснює зміст реформи (ч. 1); 

• Скасування ГКУ: Мін’юст роз’яснює зміст реформи (ч. 2).