Спільна діяльність без створення юрособи: хто є платником ЄСВ?

Згідно з ч. першою ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юрособи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в т. ч. грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки. Це визначено ч. першою ст. 1133 ЦКУ.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (ч. друга ст. 1134 ЦКУ).

Водночас згідно з пп. 14.1.139 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юрособи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.

Відповідно до абз. другого п. 1 ч. першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці:

• підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами ((крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у т. ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
• фізособи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР);
• фізособи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Тобто, такі платники ЄСВ є страхувальниками (в розумінні п. 10 ч. першої ст. 1 Закону № 2464) для наведеного вище переліку застрахованих осіб.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. першої ст. 1 Закону № 2464).

Так, ч. другою ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄСВ зобов’язаний, зокрема:

• своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ;
• вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування ЄСВ за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 
• подавати звітність, у т. ч. про основне місце роботи працівника, про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядку, встановлені ПКУ. 

Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Передача платниками ЄСВ своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства. Це передбачено ч. дев’ятою ст. 25 Закону № 2464.

Отже, учасники договору про спільну діяльність без утворення юрособи є страхувальниками виключно для своїх застрахованих осіб та відповідно окремими платниками ЄСВ.

Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 201.01.

Додатково на цю тему читайте матеріал Договір про спільну діяльність: що необхідно знати? у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.