Сума вихідної допомоги, нарахована найманому працівникові при звільненні: що з ЄСВ?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Це передбачено п. 1 ч. першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.  

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 (далі - Інструкція № 5). 

Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору входять до інших виплат, які не належать до фонду оплати праці (п. 3.8 розд. 3 Інструкції № 5). 

Враховуючи зазначене вище, сума вихідної допомоги, нарахована роботодавцем найманому працівникові при його звільненні, не є базою нарахування ЄСВ. 

Про це повідомили податківці ДПС у Вінницькій області. 

Про те, як обрахувати розмір вихідної допомоги при звільненні у зв’язку із скороченням штату працівників, читайте в Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.