вгору
26.01.2021
Продовжуємо цикл матеріалів щодо застосування ПРРО. Із цієї статті ви дізнаєтесь, зокрема:
1. Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджується факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?
З фіскального сервера надходять відповідні квитанції щодо отримання реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни. Так само, розрахунковому документу та фіскальному звіту присвоюються фіскальні номери сервером ДПС.
Відповідь розміщена на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 109.24.
Процес реєстрації чека в ПРРО «Cashälot» дивіться на рис. 1.
Рис. 1
Відображення фіскального номера чека печатної форми у ПРРО «Cashälot» (рис. 2):
Рис. 2
2. Що таке «офлайн-режим» для застосування програмного РРО?
Статтею 5 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Отже, робота в офлайн-режимі не може тривати більше 36 годин підряд та не більше 168 годин протягом місяця. Це передбачено п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 (далі – Порядок № 317).
У той же час, суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій в режимі офлайн не здійснюється до моменту належного встановлення такого зв’язку. Але про це суб’єкт повідомляє у Заяві під час реєстрації ПРРО або в період його експлуатації (п. 12 розд. V Порядку № 317).
Докладніше про офлайн-режим роботи програмного РРО - у матеріалі.
3. У яких випадках контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО?
Відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 (далі – Порядок № 317), за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:
Відповідь розміщена на “ЗІР”, категорія 109.24.
4. Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?
ПРРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Господарська одиниця – стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції (п. 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.
Відповідь розміщена на “ЗІР”, категорія 109.24.
Для кращого розуміння понять господарська одиниця, ПРРО та інших – наведемо для Вас приклад фіскального чека, створеного в ПРРО «Cashälot», в якому додано опис кожного реквізита чека.
Рис. 3
5. Яким чином через ПРРО провести внесення чи вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій?
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Відповідь розміщена на “ЗІР”, категорія 109.24.
Операції «службова видача» (рис. 4) та «службове внесення» (рис. 5) у ПРРО «Cashälot» виглядають так.
Рис. 4
Рис. 5
6. Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор J/F1316602) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
Відповідь розміщена на “ЗІР”, категорія 109.24.
Про те, як подати заяву за ф. № 1-ПРРО через особистий кабінет користувача (бек-офіс) програмного комплексу Cashӓlot дивіться у нашому попередньому матеріалі (питання 7).
7. Яким чином вносяться зміни у дані про ПРРО (крім перереєстрації)?
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок) заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у заяві про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО; ідентифікатор форми J/F 1316602) , що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).
Для внесення змін у дані про ПРРО (крім перереєстрації) подається Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Зміни (крім перереєстрації)» подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку.
Відповідь розміщена на “ЗІР”, категорія 109.24.
8. Що таке контрольна стрічка ПРРО та які вимоги щодо ії створення?
Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057 (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Разом з тим, п. 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
9. Що таке електронний розрахунковий документ, створений ПРРО?
Визначення «електронного розрахункового документа, створеного програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 року № 128-IX, який відповідно до Закону України від 17.03.2020 року № 533-ІХ набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким:
електронний розрахунковий документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій – це документ, створений у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.
Відповідь розміщена на “ЗІР”, категорія 109.24.
Зверніть увагу! На сайті ДПС є відкритий ресурс https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?id=, на якому можна знайти всі зареєстровані сервером ДПС фіскальні чеки як апаратних РРО, так і програмних РРО.
Електронний фіскальний чек є юридично значущим документом і може використовуватися як доказ у суді. Більше про це – у матеріалі.