вгору

Трудові відносини протягом війни та альтернативні способи документообігу – у Законі № 2352

Нагадуємо нашим читачам, що 19.07.2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX (далі - Закон № 2352). Про зміни до КЗПП – читайте тут.

Наразі розглянемо, що змінилось в організації трудових відносин в умовах воєнного стану з 19.07.2022 р., з набранням чинності Законом № 2352.

Що змінилось?

Зміни

Норма Закону

№ 2136

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. третьою ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Тобто, з 19.07.2022 р. вже не потрібно повідомляти про зміну істотних умов праці за два місяці, протягом війни (ред.)

Ч. 2 ст. 3

Нормальна тривалість робочого часу

1. Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 год. на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

2. Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 год. на тиждень.

3. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.

Ч. ч. 1-3 ст. 6

Незастосування норм протягом дії воєнного стану

У період дії воєнного стану не застосовуються наступні норми КЗпП:

- ст. 53 (скорочення роботи напередодні святкових і неробочих днів);

- ч. першої ст. 65 (норми надурочних робіт у 120 год. на рік та чотирьох год. протягом двох днів підряд для кожного працівника);

- ч. ч. третьої - п’ятої ст. 67 (перенесення вихідного дня на наступний день після святкового);

- ст. 71 (заборона щодо залучення до робіт у вихідні, святкові, неробочі дні);

- ст. 73 (святкові й неробочі дні);

- ст. 78-1 (неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток). Також не застосовуються норми ч. другої ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі - Закон № 504).

Ч. 6 ст. 6

Щодо збільшеного розміру оплати праці, пропорційно до збільшеної норми

У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 6 понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.

Ч. 7 ст. 6

Незастосування норм щодо праці неповнолітніх

Норми ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 6 не застосовуються до праці неповнолітніх.

Ч. 8 ст. 6

Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця

 

1. У період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

2. У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

https://lh4.googleusercontent.com/bDMFb7Cuv1TE0jdpi1NoeExqJjdUCmhULIRHAg1u_kBKmDhgau92tgKXx5YCYR5bDWdswF3BgAB1b0Fre1lW95NxWCUbHnGJRiQQT9NM8ACMTWhirC7q0WvGdcQhhG6_xnmKAtb3JTLWqJednyZZJGI Про обрання альтернативних способів документообігу можна прописати в трудовому договорі з працівником. Звертаємо увагу, що для кожного працівника може бути обрано свій канал зв’язку (ред.).

Ст. 7 (нова редакція статті)

Щодо залучення до нічних та надурочних робіт працівників з дітьми

Норма виключена: Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених ст. 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.

Ч. 2 ст. 9 виключено

 

Надання працівнику щорічної відпустки

1. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми ч. 7 ст. 79, ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 12 Закону № 504 у період дії воєнного стану не застосовуються.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону № 504.

Ч. 1 ст. 12 (нова редакція статті)

Відпустка без збереження зарплати при виїзді з України чи статусі ВПО (не більше 90 к. дн.)

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 к. дн., без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Ч. 4 ст. 12 (нова норма)

Призупинення трудового договору

1. Призупинення дії трудового договору (далі ТД) – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним ТД у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії ТД може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії ТД до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 к. дн. до відновлення дії ТД повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії ТД не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії ТД не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників держорганів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

2. Призупинення дії ТД оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у т. ч. про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії ТД, кількість, категорії та П. І. Б. (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це ДПС і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії ТД.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії ТД, укладеного з посадовими особами держорганів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні).

3. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії ТД працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до Держпраці, або його тероргану, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 к. дн. з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії ТД, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абз. другому ч. 2 цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис Держпраці, або його тероргану може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 к. дн. у судовому порядку.

4. Відшкодування зарплати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії ТД у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Ст. 13 (нова редакція статті)

Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України

1. Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у т. ч. міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.

2. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється КМУ.

Ст. 15 (нова стаття)

Держнагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану

 

1. У період дії воєнного стану Держпраці та його тероргани можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юрособами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізособами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

2. Позапланові заходи держнагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877), з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

3. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

- за наявності підстав, визначених абз. п’ятим (звернення фізособи), восьмим (доручення Прем’єр-міністра України), дев’ятим (настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання), десятим ч. 1 ст. 6 Закону № 877 (звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування);

- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

- у зв’язку з невиконанням СГ приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 01.05.2022 р.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.

Ст. 16 (нова стаття)