Турзбір: особливості сплати

Туристичний збір – це місцевий збір, кошти якого надходять виключно до місцевих бюджетів. 

Ставка туристичного збору встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі (пп. 268.5.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ): 

• до 0,5% мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму; 
• до 5% мінімальної заробітної плати – для в’їзного туризму. 

Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Сюди відносять: 

• готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; 
• житлові будинки, прибудови до житлового будинку, квартири, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі). 

ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба. 

У разі погодинного розміщення збір розраховується для кожного проживаючого (платника збору) з базою оподаткування – одна доба. 

Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.  

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.  

Таким чином, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання.  

Хто не може бути платником збору, та чим це підтвердити? 

Платниками туристичного збору не можуть бути (пп. 268.2.2 ПКУ):  

• особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;  
• особи, визначені пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, що належать фізособам на праві власності або на праві користування за договором найму;  
• особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);  
• ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;  
• особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;  
• діти віком до 18 років; дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;  
• члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до пп. 14.1.263 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;  
• взяті на облік як ВПО відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік ВПО як адреса фактичного місця їх проживання/ перебування. 

Таким чином, з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі. 

Перебування особи у відрядженні підтверджується наказом (розпорядженням) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження держслужбовця здійснюється керівником держслужби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також, за потреби, інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та, за наявності, програма заходів.  

Особи з інвалідністю, діти – особи з інвалідністю підтверджують свій статус відповідними довідками та/або посвідченнями (Довідка до акта огляду МСЕК, посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, пенсійне посвідчення з відомостями щодо інвалідності, а особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей – осіб з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого)), – документом, що засвідчує таку особу.  

Особи, які належать до ветеранів війни, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджують свій статус відповідним посвідченням.  

Наявність путівки або курсівки в санаторії і пансіонати та свідоцтво про народження дітей віком до 18 років є підставою для надання пільги по сплаті туристичного збору.  

Члени сім’ї фізичної особи першого та/ або другого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-VІ. 

Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками туристичного збору.  

Про це інформує ГУ ДПС в Івано-Франківській області.