вгору
21.04.2023
Відповідно ст. 25 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Згідно зі ст. 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті.
Крім того, у випадку, коли працедавець не надає обґрунтовану відповідь щодо відмови у прийнятті на роботу, працівник має право звернутися до суду із позовом про порушення трудового законодавства.
Роз’яснення розміщено на сторінці ФБ Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Отже, якщо у кандидата на посаду немає реєстрації місця проживання чи перебування (прописка), то це не є підставою для відмови роботодавцем у працевлаштуванні.