ВРУ прийняла у другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України від 21.09.2022 № 2620-IX (законопроект від 15.06.2020 № 3663).
Про цей законопроект ми писали тут.
Федерація профспілок України з цього приводу звернулась до Президента України В.Зеленського з проханням скористатися правом вето щодо прийнятого Верховною Радою України Закону № 2620.
Як зазначено у листі, Закон №2620 повністю дублює модель та організацію системи соціальних та страхових виплат, а також управління нею через єдиний державний фонд, що впроваджується в російській федерації з 1 січня 2023 року. Це викликає занепокоєння щодо реалізації подібної моделі в Україні, яка пропонується з 01.01.2023 р.
Також профспілки наполягають на тому, що за прийнятим Законом багато послуг і виплат буде скасовано:
- право працівника на лікування та реабілітацію у санаторнокурортних закладах після перенесення захворювань і травм;
- надання допомоги, яку працівники отримують під час перебування в реабілітаційних відділеннях санаторнокурортного закладу після перенесених захворювань і травм;
- обов’язок оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань та відшкодовувати потерпілому інші необхідні витрати, пов’язані з його професійною підготовкою (фінансування таких заходів перекладається на державний бюджет в разі затвердження програм фінансування);
- обов’язок фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторнокурортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо.
Працівників, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, позбавляють:
- можливості отримати безоплатно путівку на санаторнокурортне лікування або самостійно придбати її з подальшим компенсуванням її вартості. Замість цього, залишається лише компенсація витрат на проїзд до/від місця лікування;
- права на додаткову оплачувану відпустку на період санаторнокурортного лікування;
- права на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсацію його вартості у разі самостійного придбання.