вгору

Закон про працю замість КЗпП

У ВРУ було зареєстровано проєкт Закону про працю (законопроєкт  від 28.12.2019 №2708).

Законопроєкт розроблено на заміну Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Крім того, з дня набрання чинності цим Законом втратять чинність, зокрема, Закон України “Про оплату праці”, Закон України “Про відпустки”.

Докладно аналізувати даний законопроєкт у цьому матеріалі ми не будемо. Зупинимось лише на деяких основних тезах.

Так, проєкт закону ,,Про працю” складається з десяти глав (98 статей). До проєкту були перенесені норми законів України ,,Про оплату праці”, ,,Про відпустки”.

Порівняно із діючим трудовим законодавством до законопроєкту додатково включено регулювання питань, зокрема, щодо:

  • порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів. Трудовий договір може бути: безстроковим; строковим; короткостроковим; сезонним; з нефіксованим робочим часом; учнівський трудовий договір; трудовий договір з домашнім працівником;
  • визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Так, наявність трудових відносин може встановлюватись за наявність ознак, визначених у ст. 13 законопроєкту (регулярна виплата винагороди; виконання роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою тощо);
  • врегулювання гнучких форм організації праці, надомної, дистанційної праці та праці домашніх працівників.

Також спрощено процедуру звільнення працівників за ініціативою роботодавця. Так, згідно зі ст. 35 законопроєкту роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. Для цього роботодавець повинен письмово або засобами електронного зв’язку повідомити працівника у визначений цією статтею строк, який складає від 15 до 90 днів в залежності від періоду роботи даного працівника на підприємстві. При цьому роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.

Крім того, у ст. 52 законопроєкту пропонується встановити щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) не менше 24 годин (наразі тривалість щотижневого безперервного відпочинку – не менш як 42 години). Отже, у разі прийняття цього законопроєкту робочий тиждень може збільшитись до 6 робочих днів, замість 5. Для порівняння, в країнах ЄС робочий тиждень скорочують, оскільки досліджено, що це більш ефективно впливає на працю. Наприклад, Уряд Фінляндії днями запропонував ввести в країні 4 - денний робочий тиждень та 6 - годинний робочий день.

Статтею 63 законопроєкту визначено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік (наразі – 15 календарних дні).

Читайте нас також у Telegram.