вгору
08.12.2021
До відома наших читачів! Товарний кредит – це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юр- чи фізосіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. При цьому передача права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) передбачена у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості. Це визначено нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у т. ч. операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп. «а» п.185.1 ПКУ).
Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі – вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена за п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя. А якщо такі операції з постачання здійснюються під забезпечення зобов’язань покупця за процентними векселями, базою оподаткування ПДВ є така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п. 189.7 ПКУ).
Зважте на те, що при постачанні товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.
Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
Роз’яснення надане Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП.
Аналогічну відповідь розміщено на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 101.04.
Щодо порядку оподаткування ПДВ відсотків, які сплачуються нерезиденту за товарним кредитом, зазначимо наступне.
З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (в т. ч. наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість такого товару, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При цьому, сплата резидентом – платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані ним на умовах товарного кредиту, не змінює базу оподаткування ПДВ. Сплачений при імпорті таких товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог п. 198.3 ПКУ. Докладніше – див. «ЗІР», категорія 101.04.
Більше матеріалів читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.