вгору

«Гарячі» запитання про пальне, що використовується у господарській діяльності

Доволі часто у підприємств, які у своїй господарській діяльності використовують автомобільний транспорт та обладнання, для роботи якого необхідне паливо, виникають наступні питання:

1. Чи вважатиметься операцією зі зберігання пального, яке використовується лише для власних потреб суб’єкта господарювання, наступні дії: розташування на території підприємства транспортних засобів з заправленими пальним баками, обладнання, для роботи якого необхідне паливо та ємностей (каністр, баків) для зберігання пального?

2. Чи необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального, у разі якщо суб'єкт господарювання не має на балансі підприємства стаціонарних паливних складів для зберігання пального?

Відповідь на питання 1, 2:

Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Це визначено ст.  1 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481 (далі – Закон № 481).

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено ст. 15 Закону № 481, відповідно до якої  ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

  • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
  • підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  • суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Враховуючи вище викладене, перелік підприємств, які не отримують ліцензії на право зберігання пального на місця зберігання пального є вичерпним, жодних інших виключень не передбачено Законом № 481. Тобто, суб’єктам господарювання необхідно отримувати ліцензії на право зберігання пального.

3. Які документи необхідно подати з метою одержання ліцензії на право зберігання пального?

Відповідь на питання 3:

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою, в якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

  • документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
  • акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
  • дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Відповіді на питання було надано Офісом ВПП ДПС на офіційному сайті.

Крім того, відповіді на аналогічні питання були надані ДПСУ у індивідуальній податковій консультації від 07.11.2019 р. № 1224/6/99-00-04-02-06-15/ІПК.

Нагадуємо нашим користувачам, що у програмі M.E.Dос є розділ Облік акцизного податку, у якому платники акцизного податку можуть, зокрема, створювати документи щодо ліцензування діяльності, пов’язаної з виробництвом, зберіганням, оптовою та роздрібною торгівлею пальним, з метою їх подачі у ДПС.

Також на цю тему читайте: