вгору

Як правильно обчислити норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю?

18.06.2018

Держава: звітність та податки

Держпраці у Івано-Франківській області нагадала про особливості розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю залежить від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік. Причому його зобов’язані виконувати усі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю. Це встановлено ст. 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

 

Особливості встановлення нормативу

Якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить:

- від 8 до 25 осіб – роботодавці повинні забезпечити 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю;

- від 25 і більше осіб – норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 4% від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу.

Роботодавці, у яких середньооблікова чисельність штатних працівників за рік менше восьми осіб, не підпадають під зазначену норму Закону № 875, тобто не повинні виконувати цей норматив.

При розрахунку нормативу кількість робочих місць слід заокруглювати до цілого значення. Наприклад, для підприємства, середньооблікова чисельність штатних працівників за рік у якому 35 осіб, цей норматив – одне робоче місце (35 х 4% = 1,4).

До відома! Виконання нормативу робочих місць у зазначеній кількості – це працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. При цьому, не має значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи 0,5 ставки (неповний робочий час).

 

Розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік обчислюється за п. п. 3.2.5 і 3.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286 (далі – Інструкція № 286).

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду (наприклад, на перше або останнє число місяця), включаючи прийнятих працівників і вилучаючи тих, які вибули в цей день. При цьому, в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день ураховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин (всі працівники, які перебувають у трудових відносинах). Перелік категорій працівників, які включаються до облікової кількості, міститься в п. п. 2.4 і 2.5, а тих, які не включаються, – в п. 2.6 Інструкції № 286.

Існують особливості віднесення до облікової кількості штатних працівників певних категорій, а саме:

- працівники, які прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на неповний робочий час (день або робочий тиждень) в обліковій кількості враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці;

- внутрішні сумісники (працівники, які одержують на одному підприємстві дві, півтори ставки) – враховуються як одна фізична особа.

Середньооблікова кількість штатних працівників розраховується за щоденними даними про облікову кількість штатних працівників. Такі дані мають уточнятися відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з’явились або не з’явилися на роботу. Отже, враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені п. п. 2.4 і 2.5 Інструкції № 286, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів поспіль, кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Якщо підприємство працювало неповний місяць (новостворене, ліквідоване чи має сезонний характер роботи), показник середньооблікової кількості штатних працівників визначається діленням суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці (включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи) на число календарних днів у звітному місяці.

До новостворених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів.

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік обчислюється підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на 12.

Зауважимо, що розрахунок нормативу здійснюється при заповненні Звіту за формою №10-ПІ, затвердженою наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів». Звіт подається до 1 березня року, наступного за звітним.

 

За невиконання нормативу – штраф

Штраф за кожну непрацевлаштовану особу з інвалідністю визначається щороку у розмірі середньої річної зарплати на цьому підприємстві, а для тих роботодавців, де працює від 8 до 15 осіб – у розмірі ½ зазначеної річної зарплати (ст. 20 Закону № 875). Відповідні санкції не застосовуються лише до підприємств та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів.

Штраф слід сплатити до 15 квітня наступного за звітним року.