вгору

Оновлено плани – графіки податкових перевірок у 2018 році: які критерії відбору

Податкові органи щорічно планують документальні планові перевірки юридичних та фізичних осіб - підприємців та складають плани -графіки їх проведення, які оприлюднюють на офіційному веб-сайті ДФС. При цьому до такого плану – графіку органи ДФС можуть вносити зміни. У такому разі на офіційному сайті у розділ Плани та звіти роботи ДФС оприлюднює оновлені Плани – графіки перевірок на відповідний рік.

Зверніть увагу! Оновлені плани-графіки проведення документальних планових перевірок юридичних осіб та фізосіб - підприємців на 2018 рік дивіться на офіційному сайті ДФС.

Критерії відбору до плану –графіку перевірок

Органи ДФС формують плани – графіки планових перевірок на підставі наказу Мінфіну від 02.06.2015 № 524, Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПСУ від 27.06.2012 р. № 553 (далі – Методрекомендації).

Отже, які суб’єкти господарювання мають найбільший ризик потрапити у такі графіки та з якою періодичністю?

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарних роки,

- середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки,

- високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Критерії відбору суб'єктів господарювання- юридичних осіб визначені у п. 3.2 Методрекомендацій; фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів – у п. 3.3. Методрекомендацій; фізосіб - підприємців – у п. 3.4 Методрекомендацій.

До високого ступеня ризику належать, зокрема юрособи, які:

- декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом 2 податкових періодів;

- обсяги операцій із пов'язаними особами або неплатниками податку на прибуток яких перевищують 20 % суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

- подають уточнюючі розрахунки податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ у бік значного зменшення податкових зобов'язань (більше ніж 100 тис. грн.);

- декларують залишки від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 100 тис. грн.;

- наявність відносин з контрагентами, які згідно з реєстраційними даними знаходяться у розшуку, не звітують, збанкрутували тощо, у яких обсяги взаємооперацій більше 500 тис. грн.;

- подання покупцем заяви зі скаргою на порушення платником ПДВ (постачальником товару) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та невключення ним сум ПДВ до податкових зобов'язань.

До середнього ступеня ризику належать юрособи, у яких, зокрема:

- сума інших витрат перевищує 30 % суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

- обсяг податкових пільг з податку на прибуток перевищує 1 млн. грн.;

- сума заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у 10 разів перевищує суму нарахованого податку на прибуток;

- коригування платником податків податкової звітності з ПДВ в обсягах 10 % або більше податкових зобов'язань та/або податкового кредиту;

- здійснення експортних операцій товарів, нетипових основному виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), в обсягах більше 100 тис. грн.;

- подання платником податків податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період, складеної з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний, податковому періоді (більше ніж 100 тис. грн.);

- наявність взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства (понад 100 тис. грн.);

- наявність інформації підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, про надходження узагальнених матеріалів від Державної служби фінансового моніторингу України;

- здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів-засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах чи країнах зі спрощеним режимом оподаткування;

- виплата доходів (відсотки, роялті, лізинг) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах чи зонах зі спрощеним режимом оподаткування;

До незначного ступеня ризику належать юрособи, у яких:

- сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 % суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

- несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;

- збільшення суми податкового кредиту звітного податкового періоду порівняно з сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн. грн. або більше ніж у 2 рази, та задекларована сума усього податкового кредиту становить 1 млн. грн. і більше;

- збільшення суми податкового кредиту першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50 % суми статутного фонду для новоутвореного платника ПДВ;

- повторна реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу.

Нагадаємо! Крім органів ДФС, у цьому році мають право на перевірку і інші контролюючі органи, на яких не розповсюджується мораторій на перевірку. Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, затверджено постановою КМУ від 18.12.2017 № 1104.