вгору

Податковий борг: списання та погашення

29.03.2019

Держава: звітність та податки

Нагадаємо, що податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк (далі – ПКУ), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 ПКУ).

Тобто, складовими податкового боргу є узгоджене грошове зобов’язання, штрафні санкції та пеня.

Наведемо деякі відповіді на запитання, що стосуються податкового боргу.

1. До якого органу ДФС необхідно звертатись для отримання розстрочки податкового зобов’язання або боргу?

Відповідь: Для отримання розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити, а також строк розстрочення та періоди сплати.

При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

  • переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
  • аналізу фінансового стану;
  • графіка погашення розстрочених сум;
  • розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Зазначимо, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

2. Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по ЄСВ?

Відповідь: Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема у разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

3. Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)?

Відповідь: У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу), то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

4. Які терміни списання «безнадійного» податкового боргу?

Відповідь: Списання здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

5. Які документи необхідно представити для прийняття рішення про списання «безнадійного» податкового боргу, що виникли унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин)?

Відповідь: У разі, якщо борг виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до територіального органу ДФС за місцем обліку «безнадійного» податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, а саме:

  • висновки торговопромислової палати України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
  • висновки уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха;
  • рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, або рішеннями КМУ;
  • рішеннями обласних рад – у випадках, встановлених ПКУ;
  • висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форсмажорні обставини.

Роз’яснення з цього питання були надані ГУ ДФС у Рівненській області під час «гарячої лінії».

Докладніше про те, чим погасити податковий борг у разі нестачі коштів та про наслідки для єдинника у разі наявності податкового боргу, читайте у Блозі бухгалтера.