вгору
18.09.2019
Пропонуємо Вашій увазі стислий аналіз законопроекту № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Загальні положення та термінологія
Урядовці пропонують:
1. Поширити ПКУ не лише на адміністрування податків, а й на адміністрування зборів (п. 1.1 ПКУ).
2. Зміниться термінологія. Так, зокрема:
а) розширено поняття дивідендів та платежів, що до них прирівнюються;
б) збільшується вартісний критерій для віднесення до великих платників податків (далі – ВПП) – з 1 млн. євро до 1,5 млн євро за середньозваженим курсом НБУ за 4 послідовних податкових періоди;
в) грошове зобов’язання включатиме не лише податкове зобов’язання (суму коштів, яку необхідно сплатити до відповідного бюджету як податок (збір), а й суму коштів, що була сформована за рахунок податкових пільг, що використані не за цільовим призначенням або з порушенням їх надання), а також пеню;
г) розширено поняття «доходи з джерелом їх походження з України», «пов’язані особи», «постійне представництво» тощо.
Наприклад, пов’язані особи – це не лише юридичні та фізичні особи, а й утворення без статусу юридичної особи (пп. 14.1.159 ПКУ). Крім того, для юридичних осіб, що відноситься до пов’язаних, збільшиться відсоток володіння безпосередньо чи опосередковано (з 20 до 25%) (за деякими виключеннями). Також розширено поняття суми всіх кредитів (позик) для віднесення до пов’язаних осіб, зокрема, на кредиторську заборгованість від однієї юрособи (крім банків та вищезазначених міжнародних фінансових організацій);
Поняття «постійне представництво» (п. 14.1.193 ПКУ) розширене. До нього пропонують включити, зокрема, осіб, які здійснюють діяльність в інтересах та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва та може про це свідчити, зокрема:
Вважається, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, якщо:
д) визначено поняття котувальної ціни та материнської компанії міжнародної групи, міжнародної групи компаній для цілей ТЦУ (пп. 14.1.1133 ПКУ).
3. Подовжено термін для офіційного оприлюднення рішення щодо встановлення місцевих податків та зборів до 25 липня року, що передує бюджетному (зараз – до 15 липня) (пп. 12.4 ПКУ).
4. Розширено права контролюючих органів (п. 20.1 ПКУ). Так, контролюючі органи, зокрема, матимуть право:
До того ж планується, що неправомірні дії посадової або службової особи прирівнюються до неправомірних дій контролюючого органу та відшкодовуються за рахунок держбюджету (відповідного фінансування)(п. 21.3 ПКУ). У той же час зазначено, що за неправомірні дії посадових осіб контролюючих органів прибирають відповідальність (п. 21.4 ПКУ).
5. Виключають норму щодо нарахування пені на суму використаних за нецільовим призначенням або несвоєчасно повернутих податкових пільг (п. 30.8 ПКУ).
Трансфертне ціноутворення
Пропонуються значні зміни до норм щодо ТЦУ (ст. 39-39-2 до ПКУ).
1. Передбачається, що до контрольованих операцій з метою ТЦУ будуть відноситися також операції єдинників 4 групи (сільгоспники-юросіб та фізосіб-фермерів) з нерезидентами (пп. 39.2.1 ПКУ).
2. Додано перелік витрат (не виключний!), пов’язаних з обслуговуванням материнської компанії міжнародної групи компаній (пп. 39.3.10 ПКУ).
3. Для учасників ТЦУ додається новий звіт - подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній в електронній формі (пп. 39.4.2 ПКУ).
5. ДПС матиме право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію щодо ТЦУ (пп. 39.4.7 ПКУ).
6. Документація з ТЦУ подається або в електронному, або в паперовому вигляді. Автентичність перекладу (якщо надаються перекладені на державну мову документи) здійснювати не потрібно (пп. 39.4.8 ПКУ).
7. Якщо документи для перевірки створювалися та подавалися в електронній формі, їх копії також можуть бути надані в електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 р. д. з моменту отримання запиту ДПС (пп. 39.5.2.3 ПКУ).
8. Визначено випадки, коли скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) звільнено від оподаткування (пп. 39-2.4.1 ПКУ).
9. Надано особливості складання та подання звіту про КІК або припинення у них участі (подається тільки в електронній формі засобами електронного зв’язку) (пп. 39-2.5 ПКУ), тощо.
Податкова звітність та підтвердні документи
1. Змінено вимоги до підтвердження даних у податковій звітності на виконання вимог податкового та іншого законодавства (ст. 44 ПКУ).
2. Визначено строки повернення сум грошового зобов’язання за результатами перерахунку загального річного оподатковуваного доходу платника податків (п. 43.5 ПКУ).
3. У разі неподання документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, яке контролює ДПС, граничний термін подання становить не менше 3 років (1095 днів) з дня здійснення госпоперації, а для відповідних дозвільних документів цей граничний строк відраховується з дня завершення терміну їх дії (п. 44.3 ПКУ).
4. При втраті, пошкодженні документів чи їх достроковому знищенні слід буде подати перелік таких документів та документально підтвердити настання події, що призвела до такої втрати. При цьому, документи, що невідновлені або повторно втрачені, вважають відсутніми на час складання звітності (п. 45 ПКУ).
5. Додано норму щодо ведення обліку операцій виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків. При цьому обов’язок щодо доведення невідповідності операцій фактичним умовам покладено на ДПС (п. 44.9 ПКУ).
6. До податкової декларації прирівнюються розрахунки (у т. ч. розрахунок держдивідендів), які подаються до ДПС відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на цей контролюючий орган (п. 41 ПКУ).
7. Фінзвітність вважатиметься додатком не тільки до декларації з податку на прибуток (та звіту неприбутківців), а й до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), держдивідендів та є її невід’ємною частиною. Також визначено, що є податковими (звітними) періодами для частини чистого прибутку, як складається звітність та у які строки подається. Передбачено, що звіт неприбутківців подають не лише неприбуткові організації, а й бюджетні установи-розпорядники бюджетних коштів (п. 46.2 ПКУ).
8. Із п. 44.7 ПКУ виключено норму щодо права подання органу ДПС заперечення та/або додаткових документів протягом 10 р. д. з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Уточнено, що під час проведення перевірки документи можуть бути надані не менш ніж за три (робочих) дні до дня її завершення (п. 44.7 ПКУ).
9. Визначено, що відповідальність за складання податкової звітності несуть лише юрособи – резиденти або нерезиденти України (зараз – юрособи-резиденти та постійні представництва нерезидентів) та їх посадові особи (п. 47.1 ПКУ).
10. Фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток та звіту неприбутківців подається лише в електронній формі як додаток (п. 49.4 ПКУ).
11. З п. 49.6 ПКУ прибрали норму щодо звільнення від відповідальності за затримку або втрату поштового відправлення з вини оператора поштового зв’язку, але залишили норму, що саме він несе таку відповідальність (п. 49.6 ПКУ).
12. При недотриманні вимог щодо електронної форми податкової звітності (наприклад, декларації з ПДВ тощо), ДПС повинна надіслати (надати) письмове повідомлення про відмову у її прийнятті з зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ПКУ). При цьому електронна податкова декларація вважається неподаною, зокрема, при наданні (надсиланні) повідомлення про відмову у її прийнятті, у т. ч. засобами електронного зв’язку (п. 49.15 ПКУ).
13. Додано норми про базові звітні (податкові) періоди для подання податкової декларації, зокрема, для платників частини чистого прибутку (доходу), держдивідендів та при ліквідації платника податків (п. 49.18 ПКУ). Також визначено строки подання та звітні податкові періоди для подання розрахунку частини чистого прибутку, держдивідендів, які складаються наростаючим підсумком за рік (п. 49.19 ПКУ).
Податкова консультація
Пропонується:
1. Збільшити строк для надання податкової консультації на 5 к. д. (з 25 до 30 к. д., що наступають за днем отримання звернення). Визначено, що така консультація надається в електронній або паперовій формі (п. 52.1 ПКУ). При цьому звернення (в електронній або паперовій формі) має містити, зокрема, конкретні обставини – обгрунтування причини для отримання податкової консультації.
2. Замість підпису платника податків в електронній формі зазначається кваліфікований електронний підпис. (КЕП). На ІПК або відповідь ДПС в електронній формі накладається електронний підпис посадової особи цього органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (п. 51. ПКУ).
3. Прибрано норму (абзац перший –другий п. 51 ПКУ) щодо незастосування відповідальності, якщо платник податку діяв на підставі ІПК у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації за діяння, що містять ознаки правопорушення, яка у подальшому була змінена або скасована.
Про інші зміни до ПКУ читайте у наступних публікаціях.