Безготівкові розрахунки: чи потрібен РРО/ПРРО?

РРО та/або програмний РРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:

• шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг);
• шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
• через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

На це звернули увагу податківці ДПС у Львівській області. 

Нагадаємо, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Це визначено ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265). 

Зазначимо, що РРО/ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, оскільки така операція не є розрахунковою. Підставою для цього є надані продавцем повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN) покупцю. У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим. Про це нагадали податківці ДПС у Івано-Франківській області.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані (пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265):

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
• надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у т. ч., але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) виключно через банківські установи РРО/ПРРО не застосовується (п. 2 ст. 9 Закону № 265).

Більше корисних новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на наших Telegram-каналі:  M.E.Doc Informer та Cashalot в ефірі.