Чи подавати ФОП-загальнику Додаток 1 з нульовими показниками у разі відсутності доходу, але є обов’язок із подання Декларації з інших підстав?

Для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Це визначено вимогами п. 2 ч. першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464). 

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Нагадаємо, що у 2022 році розмір мінімального страхового внеску становив з січня по вересень - 1430 грн, з жовтня по грудень - 1474 грн.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. 

! При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платники ЄСВ зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з ПДФО у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

ФОП на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859 (далі - Декларація), у складі якої формують додаток 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі - Додаток 1 ЄСВ).

Декларація подається ФОП до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з ПДФО (п. 177.5 ПКУ).

Для платників ПДФО, у т. ч. самозайнятих осіб, Декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

Разом з тим, п. 2 розд. ІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом № 143, визначено, що додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

Отже, ФОП-загальники, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, які протягом звітного року дохід від підприємницької діяльності не отримували, проте є обов’язок із подання Декларації з інших підстав, не подають Додаток 1 ЄСВ у складі Декларації.

Про це зазначено на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 201.06. 

Про забезпечення виконання податкових зобов’язань з ПДФО та ЄСВ Більше корисних новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.