Чи впливає форс-мажор на терміни виплати зарплати?

Нагадуємо, зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колдоговором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (за відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць. Встановлено й проміжок часу між частинами виплати зарплати: не більше 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Це передбачено ст. 115 Кодексу законів про працю України.  

Статтею 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ визначено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання зарплати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.  

До відома! Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. До форс-мажорних обставин зараховано такі (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР):  

1) природні явища, що мають стихійний характер (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання й зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);  

2) надзвичайні (екстремальні) ситуації в громадському житті (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);  

3) заборонні дії (акти) держави (запровадження комендантської години, карантину, установленого КМУ, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту / імпорту тощо).  

Пам’ятайте! Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати зарплати. За неможливості своєчасної виплати зарплати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати зарплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.  

Про це повідомлено на сайті Східного міжрегіонального управління Держпраці.  

Також читайте Форс-мажорні обставини vs фінансова відповідальність.