Договір з нефіксованим робочим часом: чи може працівник працювати на іншій роботі?

Право громадян України на працю гарантовано Конституцією та реалізується, зокрема, через можливість укладення трудових договорів. 

Нагадаємо, трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, за яким працівник виконує роботу на вимогу роботодавця, і тривалість роботи не є заздалегідь визначеною. Крім того, роботодавець надає роботу та оплачує її лише за потреби, а працівник зобов’язаний її виконати, якщо таку роботу запропоновано.  

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору: 

• на одному підприємстві (за основним місцем роботи); 
• або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (тобто, за сумісництвом). 

Важливо! Це право може бути обмежене лише у випадках, якщо інше прямо передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. 

Відповідно до норм ст. 21-1 Кодексу законів про працю України роботодавець, який укладає такий договір, не може забороняти або перешкоджати працівникові виконувати роботу за іншими трудовими договорами. 

У самому трудовому договорі з нефіксованим робочим часом забороняється встановлювати умову щодо заборони працівникові виконувати роботу за іншими трудовими договорами. 

Отже, працівник, який уклав трудовий договір з нефіксованим робочим часом, має повне право працювати на іншій роботі (тобто бути сумісником). Будь-яка умова в договорі, що обмежує це право, є недійсною і прямо суперечить вимогам КЗпП України. 

Про це нагадали фахівці Управління Держпраці у Вінницькій області. 

Про те, що потрібно знати про трудовий договір з нефіксованим робочим часом, читайте в Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.