ФСС затримує виплату коштів: в який термін роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ?

Відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Пунктом 1 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (далі – Інструкція № 449), передбачено, що ЄСВ нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно з пп. 4 п. 2 розд. IV Інструкції № 449 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Обчислення ЄСВ платниками, зазначеними у п. п. 1 та 2 п. 1 розд. II Інструкції № 449, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ (пп. 1 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).

 Нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати зарплати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ (пп. 6 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).

Якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розд. IV Інструкції № 449).

Отже, роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця,незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

Про це повідомило ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Про нарахування ЄСВ за неповний робочий день та сплату ЄСВ при вимушеному простої на підприємстві під час карантину читайте у Блозі бухгалтера, у розділі Інформер M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі.