Гарантійні внески: коли нараховувати податкові зобов’язання?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України. Це визначено пп. «а» і «б» п. 185.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ПКУ).

Відповідно до абз. 6 п. 188.1 ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3% річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у т. ч. відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Важливо! Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг.

При цьому, податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Про це нагадали податківці ДПС у Запорізькій області.

Більше корисних новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі.