Хто має переважне право в залишенні на роботі: роз'яснення від Держпраці

Управління Держпраці в Івано-Франківській області повідомило про переважне право в залишенні на роботі.

Роботодавець має право самостійно визначати організаційну структуру, а також встановлювати чисельність працівників і штатний розпис. Це зокрема, визначено у ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Зазначимо, що перед тим, як ухвалити рішення про вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний не пізніше, ніж за два місяці до запланованого звільнення повідомити про це особисто кожного працівника за його підписом.

Законодавством передбачено, що водночас з попередженням про звільнення власник або уповноважений орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж самому підприємстві, установі, організації, якщо така є можливість.

У разі розірвання трудового договору у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників, виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж середній місячний заробіток. Проте за певних умов розмір вихідної допомоги при скороченні працівника може бути збільшено.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Однак, критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається (ст. 42 КЗпП):

• сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
• особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
• працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
• працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
• учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
• працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
• особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
• працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
• працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Отже, лише за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації, може надаватися перевага в залишенні на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва, як працівнику, який дістав на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво (п. 7 ч. 2 ст. 42 КЗпП).

Також читайте у Блозі бухгалтера, у розділі Інформер програми M.E.Doc, а також на нашому Telegram-каналі матеріали:

• за яких підстав можливе звільнення працівника під час карантину;
• права працівника при звільненні за власним бажанням – роз’яснення від Держпраці;
• запропоновані зміни до Кодексу законів про працю передбачають додаткові підстави для звільнення.